Виграш 340 квартири в державній лотереї «ХТО ТАМ»можна назвати класичним прикладом випадку, який, діючи навпомацки, не розділяючи учасників на азартних досвідчених ветеранів та юних новачків, подарував перемогу абсолютному початківцю. - -- -- Сам не розумію, як це сталося.- каже Тарас.Я просто зайшов до супермаркету «Рукавичка» в Дрогобичі, щоб купити поїсти. Вже виходив, майже вийшов, та раптом краєм ока помітив лотерейний столик. Продавець говорить: «Залишилося 5 білетів, хто візьме?»-Кажу: «Давайте мені».Вона дала. Пояснила,як стирати, як зіграти, зареєструватися. Я стер, побачив два телевізора, попросив зареєструвати. Ось і все, що було. Як завжди – просто й казково. Але ж це реальність, саме так і буває. А ось далі вже сам щасливчик проявив завидні бійцівські якості, наполегливість, бажання йти у грі до кінця, справжній ігровий азарт. Хто дивився розіграш, той бачив, який діалог, спочатку німий, а потім озвучений ведучою,відбувся між Тарасом та його мамою Галиною Тарасівною після першою (невдалої) спроби відкрити двері з номером 340. Ой, як не хотілося мамусі, щоб Тарас втрачав половину вже виграних грошей. Вона хитала головоюзаперечно: не треба, синку, грати далі, забирай гроші та йди! А він напружував руки, тримавкулаки тахитав головоюствердно: піду на другу спробу, треба піти, я виграю, я зумію! І пішов, і виграв!  Є в цій лотерейній історії цікава деталь, про яку варто сказати. Напередодні гри Тарас гуляв по вулицях іплощах столиці й згадав про телесюжет, який розповідав про велику бронзову жабу, встановлену в парку над Дніпром. Ця жаба, начебто, приносить щастя тому, хто кинув доїї рота монетку. ...